Платити за рахунками: як не перетворити український (після)воєнний бюджет на боргову яму
Автори: Оксана Купер, Дар’я Кравченко
У рамках курсу “Основи бюджетного процесу” ми з одногрупницею Дар’єю Кравченко готували групове дослідження на тему «Особливості формування державного бюджету в Україні у післявоєнний період». Воно включало аналіз низки бюджетних показників та кількісних макроекономічних даних та розуміння, як це працює і може працювати після війни в умовах України, в тому числі щодо роботи із показниками державного боргу.
Загалом, наше дослідження складалося з аналізу емпіричних даних/реальних показників українського бюджету з моменту повномасштабного вторгнення, правової бази поточної бюджетної політики, формування (потенційних) післявоєнних викликів та шляхів їхнього подолання (як із погляду теорії, так практики). Також ми використовуємо приклади інших країн в історичній перспективі, обговорюємо українську ситуацію у сфері публічної бюджетної політики (враховуючи, що нашій країні вже вдається), та можливі варіанти покращення ситуації у нинішніх умовах. Важливим у таких висновках і пропозиціях було врахування так званої адміністративної спроможності держави реалізувати відповідну бюджетну політику в умовах воєнного стану.
Фактично вийшло міждисциплінарне дослідження, що об'єднує під однією “тематичною парасолькою” кілька дослідницьких напрямів: макроекономіку, урядування і формування публічної бюджетної політики, правове регулювання та міжнародне співробітництво у контексті війни проти України.
Попри той факт, що дослідження та публіцистична стаття була написана ще у 2024 році, текст не втрачає своєї актуальності у питанні формування якісної української бюджетної політики. Ми намагалися змоделювати подальший алгоритм дій у ситуації різних сценаріїв з наповнення воєнного бюджету, включно із (потенційним) зростанням показників державного боргу.
За силабусом курсу, в рамках підготовки групового дослідження ми мали підготувати публікацію в медіа. В результаті ми переробили наше дослідження на 20 сторінок із кількома десятками джерел у публіцистичний формат. Так ми отримали тематичну колонку “Платити за рахунками: як не перетворити український (після)воєнний бюджет на боргову яму”. Через серйозність теми ми обрали саме “Економічну правду” та відправили редактору видання нашу публікацію. Ми адаптували наші отримані в дослідженні результати та висновки у публіцистичну форму, яка зрозуміла для широкої аудиторії.
Ми використовували порівняльно-правовий метод дослідження як до аналізу законодавства, так і кількісних бюджетних показників з метою пошуку рішення у ситуації дефіциту державного бюджету та зростання державного боргу.
В рамках дослідження ми використовували визначення, категорії та ключові показники, що закріплені на рівні українського законодавства (Бюджетний кодекс та релевантне регулювання) та дані Світового банку, а також наукову та публіцистичну літературу, яка відстежує механізми роботи із (після)воєнного бюджету у різних країнах. Крім того, у поєднанні зі структурованими спостереженням по реалізації державних політик це допомогло сформувати ключові висновки та рекомендації по цьому напрямку.
Ключовою складністю було врахувати масу дослідницької інформації на рівні емпірики, включно із бюджетними показниками за роки повномасштабного вторгнення та прослідкувати кореляцію якісних змін по наповненню бюджету / роботи із борговими зобов’язаннями на рівні державної післявоєнної бюджетної політики, а також, відповідно, простежити якісні та кількісні показники проактивних змін.
Другим складним моментом було питання проаналізувати усі рівні законодавства та доступних даних по міжнародному досвіду, щоб врахувати для аналізу і якісного застосування в українських реаліях. Третій момент пов'язаний із тим, що варто було б прослідкувати науковий внесок по цій темі й врахувати у рамках нашого дослідження.