"Релігія у часи війни: моніторинг пошкоджених споруд та змін у діяльності громад" - це дослідження, яке представляє результати проєкту «Релігія в огні» у період з 24 лютого 2022 року - 24 серпня 2024 року

Колектив авторів: Басаурі Зюзіна Анна Марія, Лещинський Антон, Нікіфоров Карен, Підгорна Лілія, Севастьянів Уляна, Фенно Ірина, Халіков Руслан.

1. Про що дослідження та його результати

Наше дослідження “Релігія в огні”, ініційований у березні 2022 року - це фіксація та систематизація пошкоджень та руйнувань релігійних споруд внаслідок російської військової агресії та документування інших воєнних злочинів як от вбивства, викрадення, катування духовних осіб, а також аналіз змін у релігійних громадах України після повномасштабного вторгнення.

Станом на 31 грудня 2024 року командою проекту зафіксовано, що внаслідок воєнних дій пошкоджено або зруйновано щонайменше 613 культових споруд: храмів, мечетей, синагог, каплиць, молитовних будинків, залів Царств, кладовищ, меморіальних знаків та духовних навчальних закладів. Півтора року тому, 24 лютого 2023 року, таких споруд було 415. Тобто релігійні споруди постійно і планомірно зазнають пошкоджень та руйнувань від обстрілів та бомбардувань.

В межах проекту ми проводили низку інтерв'ю з  духовними лідерами з різних релігійних спільнот та конфесій України, які поділились своїм досвідом перебування в окупації, життя громади в нових умовах, відновлення діяльності та  адаптації до цих обставин. Результатом опрацювання цієї теми стала книга «Пережити війну: релігійні виміри», яка видана наприкінці 2024 р.

Науково ж обґрунтовані і більш узагальнені висновки по цій проблематиці можна віднайти у нашому звіті “Релігія у часи війни: моніторинг пошкоджених споруд та змін у діяльності громад”, де визначено, що  найочевиднішим фактором зміни динаміки у релігійних громадах є як внутрішня міграція, так і виїзд з України. Наприклад, за кордоном створюються нові релігійні громади, які складаються з українських біженців.

Командою проекту був створений сайт «Релігія в огні», де  подається інформація про понад 300 релігійних обʼєктів, які зазнали пошкоджень чи були зруйновані.

1. Яку проблему вирішує ваше дослідження/Чому ви вирішили почати це дослідження? Яка його актуальність для наукової спільноти?

В перші дні повномасштабного вторгнення стало очевидно, що РФ всупереч правилам ведення війни прицільно та навмисно обстрілює цивільну інфраструктуру, зокрема і релігійні споруди. Внаслідок бойових дій релігійні спільноти зазнають значних втрат,  нищиться майно релігійних громад. Саме тому ми, група релігієзнавців з Майстерні академічного релігієзнавства, вирішили використати свої фахові знання та компетенції для того, щоб  збирати дані про російські воєнні злочини саме проти релігійних громад, а також досліджувати зміни релігійного ландшафту, які відбуваються внаслідок ведення бойових дій та окупації українських територій.

1. Опишіть вашу методологію: методи та ресурси, які ви застосовували.**

Ми створили базу даних, де фіксуємо кожен випадок руйнування чи пошкодження релігійної споруди за хронологією і ступенем завданої шкоди, за географічним критерієм, а також за релігійною приналежністю. У нашій базі є детальна інформація про час, місце, перебіг подій, характер та ступінь пошкодження, присутність ознак воєнних злочинів та інших порушень міжнародного гуманітарного права. Збирається інформація також і щодо  загибелі, полону,  викрадення чи інших насильницьких дій щодо релігійних лідерів.

Для формування нашої бази даних ми використовуємо різні методи збору даних.

1. Систематичний моніторинг відкритих джерел. На основі вивчення матеріалів з різних джерел ми встановлюємо та ретельно описуємо, якої шкоди було нанесено релігійному об'єкту.
2. Польові візити. Частина нашої команди виїжджала в експедиції у Київську, Чернігівську, Харківську, Житомирську та Донецьку області, а саме міста та села, що пережили окупацію у 2022 році задля фіксації пошкодження сакральних споруд і проведення інтерв‘ю з очевидцями. Під час кожного візиту складається протокол з детальною фіксацією даних щодо пошкоджень релігійних будівель, проводиться фото і відеозйомка.
3. Дані внутрішнього моніторингу, які були нами отримані від представників релігійних організацій, які збирають інформацію про пошкоджені споруди у межах своєї громади чи управління. Команда проєкту співпрацює з Державною службою з етнополітики та свободи совісті, обласними державними та військовими адміністраціями, обмінюючись із ними інформацією про пошкоджені релігійні споруди.
4. На які труднощі ви натрапляли у вашій дослідницькій роботі?

Є труднощі різного характеру, наприклад, іноді буває важко встановити пошкодження, з різних причин - будівля знаходиться на окупованій території чи території в зоні активних бойових дій, будівля на території військової частини чи іншого стратегічно важливого об'єкту.

Сьогодні також маємо найменше інформації про діяльність релігійних громад на окупованих територіях, у тому числі через репресивну політику російської окупаційної влади щодо «нетрадиційних» релігійних громад (наприклад, Свідків Єгови, яких традиційно переслідують у тоталітарних державах).